Бідність у світі

Незважаючи на масову глобалізацію, у сільській місцевості живуть багато бідних людей. У звіті ООН World Resources 2008 йдеться про те, що близько 75% мешканців сіл живуть менш ніж на $1 на день, тим часом експерти прогнозували збільшення кількості бідного населення саме у містах.

Однак така закономірність розподілу бідного населення не поширюється на всі країни та регіони. Наприклад, у Східній Азії близько 90% бідного населення припадає на села. Якщо взяти Китай, то тут цей процент ще більший. А от у країнах Латинської Америки та Карибського басейну більшість бідного населення проживає у містах і лише 40% – у селах. На півдні ж Африки біднота населяє переважно сільську місцевість (75%), це ж справедливо і для району Сахари (75%). Дослідження також встановило, який прожитковий рівень бідного населення. Близько 30% бідних людей витрачають щодня менше $1, а 70% бідноти – менше $2. Для порівняння – 13% міського населення живуть менш ніж на $1 на день, а 34% – менш ніж на $2.

Поки що бідність більш притаманна сільській місцевості, однак у зв’язку із процесами урбанізації поступово охоплює міста. Цьому сприяє притік до міст бідноти із сільських районів, що шукають будь-яку роботу. За прогнозами, ще десятки років село буде переважати місто за кількістю бідного населення. Експерти вважають, що на 2030 рік у селах ще будуть жити 60% бідняків, навіть у тому випадку, якщо більшість населення у країнах, що розвиваються, переберуться до міст.

Такі масштаби бідності серед мешканців села вчергове підтверджують важливість зміни моделі його розвиток. Виходом можуть стати нові підходи до ефективного використання та управління сільським господарством.