Право на легку смерть: доступ до паліативної допомоги в світі

Ми всі сподіваємося на гарну й легку смерть, точніше, «хороше життя до самого кінця», але до недавнього часу держава виділяла незначні кошти і практично не докладала зусиль для забезпечення ресурсів та кваліфікації персоналу, щоб подібні бажання стали реальністю.

В останні роки набули імпульс залучення громадськості та проведення політики щодо поліпшення якості життя шляхом надання високоякісного паліативного догляду, і деякі країни домоглися великих успіхів у поліпшенні доступу до паліативної допомоги.Організація The Economist Intelligence Unit створила індекс Quality of Death Index («Індекс якості смерті»), на замовлення Фонду Лянь. Даний індекс підкреслює досягнення, а також невирішені проблеми і прогалини в політиці та інфраструктурі паліативної допомоги.

Це друге видання Індексу. Нове і розширене видання 2015 оцінює 80 країн світу, використовуючи 20 кількісних і якісних показників за п’ятьма категоріями: середа для паліативної та медичної допомоги, людські ресурси, доступність медичної допомоги, якість медичної допомоги і рівень залучення спільноти.

Щоб створити індекс EIU використовували офіційні дані і існуючі дослідження для кожної країни, а також опитали експертів паліативної допомоги по всьому світу.

Як і в 2010 році, Великобританія займає перше місце в рейтингу Індексу якості Смерті 2015, завдяки комплексній національній політиці, широкому впровадженню паліативної допомоги у своїй Національній службі охорони здоров’я, і​потужному руху по створенню хоспісів.Країна також заробила найвищий бал за якістю медичної допомоги.

В цілому, рівень доходу громадян є сильним індикатором наявності та якості паліативної допомоги. Тому ми бачимо, що багаті країни окупували верхні рядки рейтингу. Австралія і Нова Зеландія знаходяться на другому і третьому місцях, США і Канада посідають 9 і 11 місця відповідно.

Країни з високою якістю смерті мають кілька загальних характеристик.

• Дієві та ефективні рамки національної політики паліативної допомоги;
• Високий рівень державних витрат на медичні послуги;
• Обширні навчальні ресурси по паліативному догляду для різних медичних працівників;
• Щедрі субсидії з метою зменшення фінансового тягаря паліативної допомоги на пацієнтів;
• Вільний доступ до опіоїдних анальгетиків;
• Широка поінформованість громадськості про паліативну допомогу.

Вражаючий приклад серед країн, що розвиваються показала Монголія. Усього за кілька років в країні було організована грамотна служба паліативної допомоги, яка з кожним роком розширює свою структуру.

Головним ініціатором і двигуном прогресу в цьому питанні є лікар Одонтюа Даваасурен. Завдяки їй система була вибудувана. Хворим стали загальнодоступними опіоїди для втамування болю, були підготовлені фахівці з паліативної допомоги.

Таким чином, в загальному заліку Монголія зайняла 28 — е місце, пропустивши вперед Чилі, Польщу та Ізраїль і випередивши Коста-Ріку, Литву і Панаму.

Україна ж посіла почесне 69 місце, плентаючись слідом за Малаві, Індією і Колумбією, випередивши Ефіопію, Китай і Ботсвану.

Надзвичайно низькі результати у нашої країни в категорії «Середа паліативної та медичної допомоги» (61 місце) — наявности широкої мережі хоспісів та установ по догляду за безнадійно хворими, національна політика паліативної допомоги, фінансування охорони здоров’я і т.д.

У категорії «доступність паліативної допомоги» Україна займає передостаннє, 79 місце рейтингу. За якістю паліативної допомоги наша країна стоїть на 66 рядку рейтингу. У цій категорії ми заробили мінуси більшою мірою через дуже складний доступу пацієнтів до опіоїдних болезаспокійливих.

Радує тільки, що в міру залученості громадськості в проблему допомоги безнадійно хворих і вмираючих ми займаємо обнадійливе 27- місце, хоча, як пишуть аналітики, українська громадськість все ще мало знає про полегшення страждань вмираючих і хворих.

«Найбільша проблема національних систем охорони здоров’я в тому, що вони створені для забезпечення інтенсивної терапії та невідкладної допомоги, в той час, як ми маємо потребу підтримуючого догляду … Це все ще складне завдання практично в усьому світі», — говорить Стефен Коннор, старший науковий співробітник Всесвітнього Альянсу паліативного догляду та хоспісів.

The Economist Intelligence Unit проаналізували потребу кожної країни в паліативній допомозі.

Даний аналіз грунтувався на трьох факторах:

• Тягар хвороб і важких хворих, для яких необхідна паліативна допомога;
• Співвідношення молодого і старіючого населення в суспільстві;
• Швидкість старіння населення.